Історія

 Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (IPMT). Вже на початку XIX ст. музичне життя України і Києва бурхливо розвивається. На Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші. Отже, створення музичного товариства було своєчасним. Серед його організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти, як Р.Пфеніг, М.Лисенко, П.Селецький, М.Богданов.


Культурно-мистецький розвиток Києва кінця XIX ст. відбувається на тлі економічного розвою України. Зростає капітал, з'являються потужні банки. Україна стає батьківщиною цукрових королів, а Київ - великим торгівельним і економічним центром. Заможні люди охоче підтримують мистецтво і не шкодують коштів на його процвітання. Будуються церкви, театри, гарні маєтки. У 1881 році Рада Старійшин Київського Купецького зібрання одержала дозвіл Київської міської Думи на будівництво кам'яного будинку для свого клубу.



Проект і авторський нагляд за будівельними роботами здійснював відомий київський архітектор Володимир Миколайович Ніколаєв, який на той час обіймав посади київського міського і єпархіального архітектора. У 1882 році за один будівельний сезон було зведено двоповерховий будинок Купецького зібрання. 

Будинок Купецького зібрання одразу набуває популярності у киян. Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні і музичні вечори. Київські музиканти і гастролери, які виступали тут, були в захопленні від акустики залу з колонами. В.Ніколаєв не тільки досконало володів законами акустики як архітектор, але й був людиною музично обдарованою. Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури В.Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного Товариства. Ранки камерної музики, організовані цим товариством на початку дев'яностих років, відбувалися у Купецькому клубі.       

З діяльністю Музичного Товариства пов'язано багато славетних імен діячів музичної культури Києва. З 1888 по 1912 рік головою товариства був Олександр Миколайович Виноградський. Він прославився не тільки у Києві, але й у Європі як самобутній диригент симфонічного оркестру. Київська публіка зобов'язана йому знайомством із багатьма симфонічними творами світової класики: Л.Бетховена, П.Чайковського, М.Римського-Корсакова та інших. Він був натхненним організатором і експресивним маестро.

 Яскраві сторінки у філармонічну діяльність Києва вписав Микола Віталійович Лисенко. Він увійшов в історію як основоположник української професіональної музичної культури, геніальний композитор і виконавець, відданий національній ідеї громадський діяч, подвижник у справі виховання музичної молоді і національно свідомої інтелігенції. Ще в 50-ті роки позаминулого століття він був одним із організаторів гуртка "Філармонічне товариство". Потім брав участь у створенні Імператорського Російського Музичного Товариства. Кілька років поспіль обирався членом його Директорату. Проте члени цього товариства не схвалювали національної орієнтації М.Лисенка. Він знайшов підтримку в інших колах. Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство "Баян", Київський Український клуб, створені за участю М.Лисенка, зробили надзвичайно багато для розквіту української культури. У 1903 році у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М.Лисенка, яке стало справжнім тріумфом українського музичного мистецтва.

Бурхливо і доволі трагічно ввірвалося у життя ХХ століття. Проте ні в роки Першої світової, ні в роки громадянської війн, ні в період частої зміни влад не зупинялося музичне життя Києва. У ці роки виконувалися твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, К.Сен-Санса, інших композиторів. У 1914 році в Києві Симфонічним оркестром Імператорського Російського Музичного Товариства під керуванням Р.Глієра було виконано антракт до четвертої дії опери М.Лисенка "Тарас Бульба". За ці два десятиліття на гастролях побували С.Рахманінов, О.Скрябін, А.Нежданова, Л.Собінов, Ф.Шаляпін та інші.

 Купецьке зібрання проіснувало до 1919 року. Потім у його приміщенні розташувався Пролетарський будинок мистецтв. Пізніше - Будинок політичної освіти, потім клуб "Більшовик". А в 30-ті роки - Палац піонерів і жовтенят.
"2-го березня (1923 року) концертом, що відбувся під орудою Л.Штейнберга, благополучно розпочала свою діяльність Держфілармонія", - так пише про подію, що відбулася у колишньому Купецькому зібранні, її очевидець - музичний критик М.Шипович. З 1927 року Державна філармонія працювала у столиці України Харкові, а в 1934 - повернулася до Києва, який знову став столицею. Свого постійного приміщення у цього творчого колективу не було. Концерти і музично-лекторійна робота проходили у різних залах і робочих клубах. У 1937 році при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр.      

На початку війни у 1941 році діяльність Київської державної філармонії було припинено, а безцінні архіви спалили за наказом "згори". Під час окупації Києва у будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілив поблизу зруйнованого Хрещатика. За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки знаходилася в аварійному стані. Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році.

Колонний зал iмені М.В.Лисенка

 
















Колонний зал філармонії має багату і прекрасну історію. Тут давали концерти світові зірки: І.Архипова, Л.Бернстайн, Е.Гілельс, О.Глазунов, К.Зандерлінг, В.Клайберн, Л.Коган, К.Кондрашин, Ф.Ліст, С.Лємєшев, К.Мазур, Г.Нейгауз, Д.Ойстрах, Ю.Орманді, С.Рахманінов, С.Ріхтер, П.Робсон, Г.Рождєственський, М.Ростропович, А.Рубінштейн, Т.Руффо, Л.Собінов, О.Скрябін, В.Ферреро, А.Хачатурян, К.Цеккі, Ф.Шаляпін. Поряд із ними яскраво сяють імена видатних діячів України: З.Гайдай, О.Гліер, К.Данькевич, М.Лисенко, С.Людкевич, Б.Лятошинський, Г.Майборода, І.Паторжинський, Н.Рахлін, Л.Ревуцький, М.Рильський, К.Сімеонов, С.Турчак, І.Шамо, А.Штогаренко. Тут співали Український народний хор ім.Г.Верьовки, Капела бандуристів України, тут народився незрівнянний струнний квартет ім.М.Лисенка та відомий Київський камерний оркестр, гастролювали виконавці з багатьох зарубіжних країн. У складі Національної філармонії України працюють відомі художні колективи і видатні митці України.

 У 1962 році на відзнаку 120-річчя від дня народження і 50-ї річниці від дня смерті М.Лисенка Колонному залу Київської державної філармонії було присвоєно його ім'я. До 100-річчя з дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури. Вісімдесяті роки були найтяжчими в історії філармонії. У цей період сталося кілька важких аварій. Одна з них затопила підвали. Пропали архіви і одна з найкращих нотних бібліотек у Києві.
 Косметичні ремонти вже не допомагали. Філармонію треба було негайно рятувати. І, нарешті, дякуючи наполегливості директора філармонії Д.Остапенка, реставрація почалась. Роботи по реставрації і реконструкції доручили здійснити Міністерству культури і Київському міськвиконкому.
Проектом було передбачено відновити історичну структуру пам'ятки архітектури, зберегти акустичні властивості Колонного залу, встановити сучасне інженерне устаткування, а саме: пульт режисерського управління, новітню звукозаписувальну апаратуру, службову телекомунікаційну систему, обладнання для постановчого освітлення та механізації сцени тощо.
У грудні 1996 року відбудований Колонний зал імені М.В.Лисенка був знову відкритий для публіки.

Враховуючи багатогранну творчу діяльність колективу, значний внесок у розвиток українського музичного мистецтва Київський державній філармонії у жовтні 1994 року Указом Президента України було надано статус Національної філармонії України.

Нового розквіту концертна діяльність філармонії набула після реставрації та реконструкції у 1996 році.

На її афішах з'явилися імена митців зі світовою славою: Олега Криси, Богодара Которовича, Дмитра Башкірова, Юрія Башмета, Елісо Вірсаладзе, Тетяни Грінденко, Наталії Гутман, Ліани Ісакадзе, Гідона Кремера, Володимира Крайнєва, Кшиштофа Пендерецького, Сергія Стадлера, Володимира Співакова та багатьох інших.

Нині у творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів, які примножують славу української національної культури. Удостоєні звань Героя України майстри художнього слова Національної філармонії України Ніла Крюкова (2008) і Анатолій Паламаренко (2009).

В 1995 році було створено Симфонічний оркестр Національної філармонії України.

Нові сторінки історії

У ХХІ сторіччі діяльність Національної філармонії України набула нової творчої потужності. Набагато розширився спектр мистецьких заходів, з’явилися нові цикли концертів, фестивалі, конкурси, які тривають і розвиваються від сезону до сезону.

У 2000 Національна філармонія України отримала Культурний  грант від Уряду Японії. Ця акція започаткувала традицію надання грантів від Уряду Японії  українським культурним організаціям. Завдяки цьому проекту Філармонія придбала концертний рояль для сцени Колонного залу імені М.В.Лисенка  і музичні інструменти для Симфонічного  оркестру Національної філармонії України, а саме -  духові та ударні інструменти, арфу,  челесту. Культурний Грант Японського Уряду позитивно вплинув на творче  зростання  симфонічного оркестру і надав новий творчий імпульс для створення цікавих концертних   програм і творчих планів. Ця допомога від Уряду Японії має величезне значення не тільки для підтримки української культури, але і для консолідації дружніх відносин між державами Україна і Японія.

З 2004 року до філармонічних афіш увійшов цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність», а у 2009 році з’явився цикл народного артиста України, диригента Романа Кофмана «Український авангард», які разом із вже традиційними фестивалями «Київ Музик Фест» і «Музичні прем’єри сезону» дають змогу охопити український композиторський простір у його багатогранному розмаїтті. Міжнародний фестиваль гітарної музики, вперше проведений у 2004 році (автор проекту Андрій Остапенко), і започаткований із 2007 року в його рамках Міжнародний конкурс гітаристів (проходить раз на два роки) сьогодні мають значний вплив на розвиток гітарного виконавства в Україні. Міжнародний музичний фестиваль «Київська весна», започаткований у 145-му сезоні (2008-2009), кожного сезону представляє українське музичне мистецтво в колі мистецтва різних європейських країн.

Важливим сегментом філармонічного життя нового століття стало тяжіння до театралізації і пошуку нових форм представлення музичного мистецтва:
- літературно-музичні вистави «Заметіль» (за О.Пушкіним і Г.Свиридовим), «Віч-на-віч з Моцартом» (за Е.Радзінським за участю автора), «Трубить Трубіж» за Б.Олійником, «З глибини віків», «Гімн Києву»;
- концертно-театралізовані постановки опер «Ніжність» В.Губаренка, «Черевички» П.Чайковського, «Дідона і Еней» Г.Перселла, «Біг» В.Бібіка, «Поет» Л.Колодуба, «Сестра Анжеліка» Дж.Пуччіні, «Руслан і Людмила» М.Глінки, «Фіделіо» Л.Бетховена.
До 190-річного ювілею Т.Г.Шевченка були представлені три концерти-вистави «Філармонічна Шевченкіана» - «Сон», «Гайдамаки», «Думи мої, думи…» (автори – А.Паламаренко, В.Лукашев, І.Гамкало).

Вимоги нового часу обумовили загальне посилення інтенсивності концертної діяльності філармонії. Щомісяця у Колонному залі імені М.В.Лисенка відбувається від 35 до 40 концертних заходів. У відповідь на значне посилення слухацького попиту у серпні 2010 року вперше був успішно проведений позаплановий цикл концертів «Літні музичні вечори», який відтепер стане щосезонним.

Однією з найважливіших засад філармонічної діяльності є плекання і розвиток кращих традицій академічного музичного виконавства. З часів заснування і до сьогодні на сцені Колонного залу імені М.В.Лисенка виступають уславлені музиканти. В останні десять років – це Кшиштоф Пендерецький, Гія Канчелі, Саулюс Сондецкіс, Наталія Гутман, Лючія Аліберті, Гідон Кремер, Вадим Рєпін, Валерій Гергієв, Бенедетто Лупо, Ліана Ісакадзе, Богодар Которович, Володимир Кожухар, Антон Шароєв, Юрій Башмет, Януш Олейнічак, Наум Штаркман,  Сергій Стадлер, Микола Петров, Володимир Співаков, Борис Блох та інші.

Водночас, саме у перше десятиліття ХХІ ст. особливо гостро відчувалася зміна поколінь виконавців. Тому у філармонічній афіші з’явилося багато нових імен молодих музикантів – Неманія Радулович, Ігор Четуєв, Віталій Самошко, Маюко Каміо, Андрій Пушкарьов, Вадим Руденко, Ксав’є Філіппс, Ельдар Небольсін, Сергій Словачевський, Володимир Міщук, Александер Свете, Горан Кривокапіч, Юрій Миненко та інші.

Значними подіями стали щорічні фестивалі «Володимир Крайнєв запрошує», «Віртуози планети», хор-фест «Золотоверхий Київ», цикли концертів «Великі імена», «Всі симфонії Моцарта», «Класика-плюс»,«МоцАртФест» (до 250-річчя), «Золоті сторінки італійської музики».

Національна філармонія України сьогодні – епіцентр музичного життя України. Це – головний майданчик престижних міжнародних конкурсних змагань: молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, вокалістів імені Бориса Гмирі, диригентів імені Стефана Турчака, музичного конкурсу імені Миколи Лисенка.

У рамках Міжнародного року Фридерика Шопена (2010) відбулася низка концертних заходів, що привернула увагу усієї музичної спільноти України.  Також у 2011 році, з нагоди Міжнародного року Ференца Ліста запланована низка концертів, присвячена творчій спадщині великого угорця.    

Симфонічний оркестр Національної філармонії України на чолі з його головним диригентом, народним артистом Миколою Дядюрою успішно виступає на сцені Колонного залу імені М.В. Лисенка, в концертних залах України і в багатьох країнах світу. З 2006 року започатковано щорічний абонемент симфонічного оркестру, слухачам запропоновано цикли концертів „Симфонічна поема”, «Велич опери», «Симфонічний вимір у європейському музичному просторі», «Симфонічна музика. П. Чайковський», «Симфонічний вимір». В 2008 році наказом Міністра культури і туризму України оркестру надано статус академічного.

Творче життя філармонії активно інтегровано у світовий музичний простір завдяки інтенсивній плідній співпраці з посольствами іноземних держав та їхніми культурними представництвами. Це – посольства Австрії, Аргентини, Бельгії, Бразилії,  Греції, Грузії, Естонії, Ізраїля, Іспанії, Італії, Куби, Литви, Мексики, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Росії, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Швеції,  Швейцарії,  Японії, а також Італійський інститут культури в Україні, Французький культурний центр, Австрійський культурний форум, Гете-інститут в Україні, Польський інститут у Києві.

Отже, протягом останнього десятиліття – першого в новому тисячолітті, оновлена і відроджена філармонія стала помітною складовою загальноєвропейського культурного простору, концертним закладом, який продовжує і розвиває засади європейського класичного виконавства і високого академізму і, водночас, виступає активним учасником створення і поширення національного музичного мистецтва.

Національна філармонія України поряд із активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і зарубіжного мистецтва, класичної спадщини, відродження української національної культури, постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду.

Календар концертів

Анонси

08.02 — Олександр Саратський. "Симфонія і джаз"