Про подію
27.04.2024 / 18.00Вистава-спогад
Заньковецька. Життя між рядками
До 170-річчя
Виконавці
Оповідач – Анатолій Паламаренко
Марія Заньковецька – Надія Агеєєва-Швед
Микола Садовський – Анатолій Суханов
Участь беруть випускники Київської театральної школи-студії
Анна Поліщук, фортепіано
Режисер Олександр Співаковський
МУЗЕЙ МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ
(вул. Велика Васильківська, 121)
До 170-річчя від дня народження легенди української сцени Марії Заньковецької .
Найяскравіше сценічне сузір'я в українському театрі – це, безперечно, блискучі актори Марія Заньковецька і Микола Садовський. Їх могутні таланти прикрашали вистави уславленого театру корифеїв в кінці XIX і на початку XX століття.
Вони склали унікальний творчий дует. Їх єднали спільна справа і особисті сердечні стосунки. В мистецькому житті вони доповнювали і збагачували один одного. Сучасники стверджували, що Марія Костянтинівна піднімала Миколу Карповича духовно, впливала на культуру його мистецтва. Її участь у трупах Садовського гарантувала успіх у публіки, увагу преси і громадськості. А його роль була важливою у відкритті феномену Заньковецької. Саме завдяки енергії і настирливості Миколи Карповича Марія Костянтинівна потрапила на професіональну сцену. Він же став її партнером, антрепренером, режисером, художнім керівником. Турбота про неї, про її рідкісне обдарування наповнила його життя особливим змістом.
Але в їхньому союзі існували як гармонія єдності, так і енергія протистояння. Театральна справа для Миколи Карповича завжди залишалась на першому місці. Крім того, його талант і ефектна зовнішність постійно вабили до нього прихильниць. Все це болісно відбивалось на їхніх стосунках, викликало образи, приводило до розривів. Відомий актор Іван Мар'яненко згадував: «Мені доводилось мешкати поруч з Марією Заньковецькою і Миколою Садовським, а тому я був свідком, а часто й невільним учасником тяжких сімейних сцен між цим дивним подружжям. Це було великим нещастям для неї, високоталановитої артистки на сцені і глибоко нещасної людини у своєму особистому житті. Життя і сцена так перепліталися, що іноді стиралися межі й важко було розрізнити, де кінчається театр, а де починається власне життя»'.
Мистецтво – деспот. Йому необхідно віддаватися повністю. В свою свідомість артист вкладає все, що у нього є, так що йому не залишається нічого для життя і по завершенню роботи він схожий на ладью без вітрил і стерна, котрі віддані примхам хвиль.
Програма:
Листи Марії Заньковецької та Миколи Садовського
за мотивами Алли Гладишевої
М. Швед – Вальс
– Відзвуки
М. Лисенко – Елегія fis–moll
– Без тебе, Олесю
– Прелюд №1 c–moll
Я. Степовий – Мрія
Виконує Анна Поліщук